Мистецтво

Потроху я себе палю,

Своє здоров’я убиваю.

Не віддавши частки себе,

Я шедевр не створю.

Ох, мистецтво, ти прекрасне!

Таке жорстоке і святе.

Ненавиджу і зневажаю,

Але в душі люблю тебе.

Дуже важко знайти час,

Коли натхнення прийде враз.

Кожен ладен відкладати,

А коли ж тоді писати?

Ох, мистецтво, ти прекрасне!

Таке жорстоке і святе.

Ненавиджу і зневажаю,

Але в душі люблю тебе.

Ці слова такі прості,

Вночі написані вони

Вже сонливою рукою

І дурною головою...

Ох, мистецтво, ти прекрасне!

Таке жорстоке і святе.

Ненавиджу і зневажаю,

Але в душі люблю тебе.

Бо ти і є життя...