Складна порожнеча.

Це була не наукова експедиція, а виїзна сесія божевільні «Сонечко», тільки в космосі й із затвердженим кошторисом. Сила Кейтенко сидів у кают-компанії «Тезея» і намагався зосередитися на сенсі буття. Виходило кепсько. Ліворуч від нього барон Павло, вампір, хижак і за сумісництвом ефективний менеджер, задумливо жував край коміра. Павло був продуктом генної інженерії та жахливих бюджетних скорочень: він бачив світ у чотирьох вимірах, але не міг дивитися на перехрещені виделки, тому під час обіду всі на кораблі їли руками. — Розумієш, Сило, — сказав Павло, не розплющуючи очей. — Проблема людства в то му, що воно плутає свідомість із інтелектом. Це як плутати профспілковий внесок із премією. Шкідливо і веде до розчарувань. Сила кивнув. Він був «синтезистом»...