глибоко одинока людина

глибоко одинока людина

не утомлена обійма

вечірній галас, спокій сну

я хочу тільки тебе одну

наповнюватися запахом людини

скажено бігти, не памʼятаючи години

в міру

зануритись у вогнеспалені мрії

— твої руки.

відстань же для мене муки.

у світлі дня і чорному мороку

буду я любити,

а мріям вже час спливти —

зникнути і стихти.