«Червоні нитки»

Я виходжу на подвір’я —

і вони повсюди:

нитки чарівні,

що сплітають люде.

Кожна нитка має два кінці,

зв’язує людські мізинці.

Я вірю в долю і силу ниток,

що супроводжують кожен наш крок.

Час настане — і нитки ці

зав’яжуть у вузлик свої кінці.

Ви думаєте: як це зрозуміти?

Помітити. Не пропустити.

Вам не допоможе розум,

очі, вуха.

Знадобляться ваше серце,

душа й руки.

Серце відчує справжній жар,

пекучий, мов сонця удар.

Душа, душа, душа —

впаде із неї важка ноша.

Руки одна до одної потягнуться

і вже ніколи не розімкнуться.

Отакі вони — червоні нитки:

звʼяжуть мізинці — і долі близькі.