ми розберемося колись
00014
ми розберемося колись із піздєцом,
життя почнемо, хоч і не спочатку.
з тобою синьо-жовтим літаком
відвідуєм японськую камчатку.
і в час, коли уральськії хребти
десь там внизу з-за хмар до нас всміхнуться,
побачиш до якої висоти
кітайські хмарочоси підведуться.
відтак, полів квітучих акварель
побачиш. а на водному просторі -
наш український прикордонний корабель
маленька цятка у каспійськім морі.
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯