Льівський балак
00048
Закручусь в ґраткований плед.
А кіт мені казку розкаже.
Он - тінь на стіні, як атлет -
То б'ється, то стане, то ляже!
Так штора "гуляє" в вікні,
Бо вітер її колихає.
Це, ніби в німому кіні, -
Рух є, але звуку немає.
Хтось скаже:"В якому "кіні" ?"
"Кіно" - треба завше казати.
Пробачте вже, люди, мені,
По-львівськи я звикла писати.
Отак мене Львів захопив!
А львівський наш балак не знидів
Хто в Львові ніколи не жив
Той кіна ніколи й не видів!
Зробилам цитриновий чай
Заправилам липовим медом!
Ну, осінь, заходь й вибачай -
Тебе я зустріну під пледом! 🙂
20.09.2018
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯