Результати конкурсу 🇺🇦⚡️ Квантова Україна ⚡️🇺🇦

Електронні книги / #львів (61)

Дощ у Львові

Дощ у у Львові, запах кави,

сірий ранок у вікні,

і мереживо дахів, оповите у серпанок —

старий кадр дитячих снів

Злива в місті, бурчить грім

виск трамвайного дзвінка,

під оркестр ручаїв —

соло мокрого кота

Мжичка в місті, хмар масив,

і, до нитки змоклий Львів,

рештки зливи обтрусив

з пір'я мокрих голубів.

...

Пані Лань

Львівська осінь

Львівська осінь

вхопила за горло

горілим листям.

Я спробував

наздогнати вітер,

а він на Високому Замку

ділиться враженнями,

обпікаючи вуста закоханим

холодними поцілунками.

Так тихо стало у місті,

наче голуби відлетіли.

І заплакав дощ,

послизнувшись на лезі

бруківки.

...

Назар Скалюк (Марко Войт)

Падає дощ на застуджене місто

Падає дощ на застуджене місто.

Швидко примеркло. Тремтять ліхтарі.

Вежі костелів, як файне намисто,

Чи то минулих віків димарі.

В теплій домівці спокійно, затишно.

Тільки сльозинок юрба

Ллється і ллється з-під неба невтішно,

Ніби життя - то журба.

04.09.2022

...

Олександр Винокур

Немає гірш за москалів

А ми - без світла і у холоді...

Кого ти страшиш, чорте? Львів?

Ми в сибірах були і в голоді.

А нині ми - без москалів!

Такої тьми, як ви - не бачено.

І найтемніша ніч - зоря!

Ні, не забуто й не пробачено!

Не дай нам, Б-же, москаля!

Нехай нам світить місяць свіченьку,

Зігріє пісня в вирі снів.

Лишень би вас не бачить в віченьки.

Храни, Г-сподь, від москалів!

Наш дух не згасиш тьмою й холодом.

Куди б не цілив й не шалів.

Бо знає кожен змалу й змолоду -

Немає гірш за москалів!

11.10.2022

...

Мирослава Сидор

По вулиці Франка (Львів)

Давно по вулиці Франка у Львові не гуляв

Давно по вулиці Франка від долі не тікав

Давно по вулиці Франка і як то було як

Ішов у центр а повертав я знову в Стрийський парк

Давно по вулиці Франка тебе я проводжав

Давно по вулиці Франка я квіти всі зривав

Давно по вулиці Франка й не розумію як

Ішов здається в універ, а втрапив в Стрийський парк

...

Ярек

Дощ у Львові

Іду по вулиці, обмитій

Львівським насупленим дощем.

І оглядаюся щомиті -

Чи крім дощу іде хтось ще?

Та лиш по ринвах краплі скачуть,

Стікають тихо на асфальт.

Вікна домів, неначе плачуть:

За чимось їм до болю жаль.

Ось - я і дощ! Тандем та й годі!

І я іду... І дощ - іде....

Тихенько дякую погоді,

Що нас, немов дітей, веде.

14.05.2016

...

Мирослава Сидор

Осінь у Львові

Осінь у Львові

Ох, ці осінні львівські вечори,

Овіяні димком смачної кави.

Нема у Львові кращої пори:

Сплелись в єдино справи і забави.

Минуло літо – легковажний сон.

Прокинулись - до суєти готові.

А за вікном - осінній саксофон

Нам грає блюз солодкої любові.

Злітають ноти в чисті небеса.

Вертаються багряним падолистом.

Чарує ця п’янка, терпка краса.

Дивує Осінь всіх художнім хистом.

Мигтять під ритми блюзу ліхтарі.

А леви задивились в срібні далі.

Так добре пити каву в цій порі,

Оту гірку із присмаком печалі.

16 вересян 2018

...

Мирослава Сидор

Я вас запрошую на бал

Я вас запрошую на бал,

Де тільки ми, і свічі, й тіні.

В холоднім відблиску дзеркал

Чиїсь обличчя сяють дивні.

Тут хтось колись вже танцював

Сто літ назад, а може й двісті.

Дівочі руки цілував

І говорив слова пречисті.

Рум'янець личко заливав.

Хмеліла в танці юна панна.

І слів любові бурний шквал

Лунав, немов з небес "Осанна!"

Бо їй ніхто ще не казав,

Що лиш вона найкраща в світі.

Дівочих рук не цілував,

Не дарував весняних квітів.

Я вас запрошую на бал,

Щоби усе це повторити,

Щоби засяяв світлом зал

І дзеркалам хотілось жити.

Сховаймо трепет ніжних слів,

Можливо, в тихому зітханні.

Ніхто ще легко не зумів

Комусь освідчитись в коханні!!!

Я вас запрошую на бал...

20.12.21

...

Мирослава Сидор

Ми з Осінню - на "ти"

А я пишу тобі листи

І надсилаю Листопадом.

Бо ми вже з осінню - на "ти".

І в цьому є своя принада.

Мене манить отой політ

Її спокуси вогняної.

Хоч за спиною досить літ,

Та я боюсь лише застою.

Не дати холоду думок

В душі згасити жар любові.

Важливо все ж зробити крок.

А ми й до жесту не готові.

Не задивлятись в пустоту,.

Не дати їй нам сонце вкрасти.

Лист має взяти висоту,

Перед отим, як тихо впасти.

11 жовтня 2019

...

Мирослава Сидор

Площа Ринок. "Наукова книга"

Площа Ринок. "Наукова книга".

Магазин на розі, як завжди.

Був учора. Та нема інтриги -

Знов заходжу. Надоба душі.

Довго перегортую новинки.

Щось купую. Це передусім.

Потім до полиць. Там є драбинка.

Все знайоме. Майже рідний дім.

Восени приймають видавництва

Лист замовлень на майбутній друк -

Мови, алгоритми програмістів,

Вибране комп'ютерних наук.

Десь там прийде оповістка з пошти.

Стрімголов. Щорічний колобіг.

Спогади - то поетичний поштовх

До всього, що я відчути зміг.

...Виявилось, що "Технічна книга" -

Назва магазину. Так, слова

Трохи інші. Спомин це не крига.

Помилився. Але то бува.

06.09.2022

...

Олександр Винокур

Над Кайзервальдом дим кострищ

Над Кайзервальдом дим кострищ.

Серпанком сизим оповите,

Палає листя. Втаємнич

В давноминуле пережите.

Зціляє спогадів настій.

Сприймай без зайвих перебільшень

І запах затхлий та густий

Напівпідвальних тих приміщень.

Тут естафету передай,

Стривай на повороті плавнім.

Ти чуєш? Дзеренчить трамвай

За церквою Петра і Павла.

Знайомий цокіт каблучків

Вмить від зупинки по бруківці.

Стоп-кадр на тисячі віків -

Біжить красуня з кіноплівці.

Натхненні наші голоси.

Ми пройдемося парком Стрийським

В той час, як йдуть собі часи

З камінням польським і австрійським.

12.09.2022

...

Олександр Винокур

Одного з довгих мрячих днів

Одного з довгих мрячих днів,

Коли життя - дорога вгору,

Прийшли до кам'яних щаблів

Домініканського собору,

Від вищих сил неподалік.

Задумливий тут грішник кожен:

І пілігрім, і духівник,

І випадковий перехожий.

Часами давній ритуал

Сприймаємо за справжню віру.

Наш світ, як затісний причал, -

Для всіх одні й ті ж самі вири.

Фронтон високо. Не для всіх.

Латинь. Звичайно, ​​"SOLI DEO...".

Душа свята. Та тіло - гріх.

Іще бажання не згінело.

14.09.2022

...

Олександр Винокур

Нічна пісня (галицьке, літнє, настроєве)

Літній вечір зімлів

Під вікном у панянки.

Тільки - писк комарів,

Що летять з-за фіранки.

Вітер п‘яно шумить,

Заблукавши у листі.

Ще годинка, ще мить -

Й сипнуть зорі злотисті.

Панна золото кіс

Чеше, хвилею лиє.

Пес сусідський до сліз

На припоні десь виє.

Темінь ночі спаде

На сади та будинки.

Пес гуляти піде

Аж до білої днинки.

Ну, а панна пірне

В білій льолі у люлю.

Місяць шию зверне

І наб’є собі ґулю

Підглядаючи, йой,

Крізь вікно у кімнату.

Місяць - батяр ще той.

Він не дасть панні спати.

Мов великий ліхтар,

Буде ясно світити.

І противний комар

Буде панну будити.

Ох, важка літня ніч

Для самотньої панни .

Сон зіскакує з віч.

Ну, а Місяць так манить

Вийти в сад, де п’янить

Матіола бузкова.

Ніч сплива. Юність - мить.

Й мить, направду, казкова.

13.06.2018

...

Мирослава Сидор

Зашмаркана погода

Яка зашмаркана погода.

По даху дощ, як кіт, шкребе.

За літом шкода, й то так шкода,

Що, навіть, шкода і себе.

Ще так би ніжилась на сонці,

Ще так би пила теплоту.

І Львовом йшла б в одній суконці,

Ловила б промінь на льоту.

Ну, все - прощай, барвисте літо!

На цілий рік, крізь холоди!

Піду на кухню чай загріти.

А ти... у сни хоч приходи!

22.09.2018

...

Мирослава Сидор

Недільний дощ

Недільний Дощ, туманний, ранній.

А крапель стук, як стук коліс.

Що потяг вистукав останній,

Який нам юність вкрав й повіз.

Якже ж розпачливо і сіро...

Це за Весною - Літа плач.

Жалі пробили в Небі діри,

А ми з болоньї вбрали плащ.

Ну, падай, падай, змий тривогу,

Що пилом вкрила брук Душі.

Бо не знайдуть ніяк дорогу

Ані пісні, ані вірші.

Їм треба стрітись на зупинці

Де Здивувння жде і жде

Із Сумом завжди наодинці.

А він пристав і - не іде.

12.07.2020

...

Мирослава Сидор

«Місто сотень ліхтарів»

Це місто сотень й сотень ліхтарів,

Де сонце якось по-інакшому заходить,

Де обриси старих-старих домів

На тротуарах тихо хтось виводить.

А шепіт злив і призвуки вітрів

На нотах грають не таких, як всюди.

У місті сотень-сотень ліхтарів

Усе, що рухається, не спішить нікуди.

Тут навіть потяги, здавалося б, пливуть,

Все мчать й не поспішають прибувати.

А ліхтарі указують їм путь:

Комусь - у гості, а комусь - до хати.

А ось трамваї, що, здавалися б, старі,

Завзято роблять в місті викрутаси.

Лиш леви - львівські стражі-вартові,

Століттями не змінюють гримаси.

...

Ярек

А у Львові на вулиці дощ

А у Львові на вулиці Дощ

Ну і що ж

А у Львові на вулиці Ніч

В чому річ

А у Львові на вулиці люди

Як і всюди

Та у Львові колись так було

Хай і буде

А у Львові на вулиці рух

Він не вщух

А у Львові на вулиці пес

Змок увесь

А у Львові на вулиці люди

Не верблюди

Та у Львові ніхто ні про кого

Не забуде

А у Львові останній трамвай

Айайай

А останній трамвай зажди

Не тікай

Бо у Львові дощить

Як з відра

Вже на Сихів ніхто не спішить

Не біда

...

Ярек

Найтриваліша атака

Найтривалішу атаку

Львів відчув на со́бі вніч.

Що ж чекать від того шлаку,

Що зібрався крізь сторічь.

З Краснодару запустили

Цілу зграю дронів тих.

Волонтерський склад спалили,

Декілька будівль пустих.

Робітник загинув - хлопець,

Двох знайшли рятівники.

ППО - наш охоронець,

Ми - її всі боржники.

З 18-ти Shahed-ів

Аж 15-ть збили там.

Небезпеку кремль розгледів,

Вкотре «допоміг братам».

Львова їм здалось замало,

Південь вніч тако́ж не спав.

Знову там зерно палало,

МЧС отримав справ.

Зібралася Асамблея

В США обговорить,

Втихомирить як кощея,

Що у бункері сидить.

Дивовижно, що наш уряд

За зерно у суд подав

На країни, що є поряд,

Знову уряд в позу став.

Дипломатів там немає,

Хочуть зразу та й усе.

То про що ж наш уряд дбає,

Негатив як всім несе?

Ні, війна їх не навчила

Вдячним світу, друзям буть.

Сподіваюсь, що відкрила

Очі всім про влади суть.

...

Галина Студінська

На стежках Володимира гірки,

На стежках Володимира гірки,

На узвозах Високого Замку,

Там, де поруч двори та задвірки,

Покидаючи дійсності рамки,

Я шукаю в невпинному темпі,

Навіть можна сказати - екстерном,

З несвідомим стороннім акцентом,

Без колишніх зворушень і тернів

Не опале хтозна-коли листя,

Не просвіти в розгілчастих кронах,

А схорони незнайдених істин

На далеких моїх рубіконах.

Ось стою я тепер на вершині,

Не знайомі ні час і ні місце.

З'ясувалось, що тут і донині

Скрутно без всеосяжного змісту.

Імена залишились і тільки,

Повертаються знову і знову.

І минулого запах нестійкий,

Що зберігся в доречному слові.

19.09.2022

...

Олександр Винокур
Увага!
Сайт працює у режимі альфа-тесту. Про помилки пишіть Аркушу або на support@arkush.net!
Новини
Результати конкурсу 🇺🇦⚡️ Квантова Україна ⚡️🇺🇦
13.06.2024

Слава Україні, аркушики! 🇺🇦

Знаємо, що ви вже зачекалися, проте час настав! Вітаємо всіх з результатами конкурсу "Квантова Україна" 🥳⚡️🇺🇦
Це був довгий марафон, але результатом стала чудова підбірка фантастики в українському мультивсесвіті 💙💛

... Детальніше
Блоги
Спочатку було Слово. І щурі. А потім прийшли пацюкиЛана Філлі
19.06.2024
Незрозуміло, про що я? Ну скажу, що я сама не до кінця дійшла певного висновку щодо цього мовного яв ... Детальніше
Відповідність сюжетної лінії до реальності.Катерина Сапожнікова
19.06.2024
Вітаю, колеги. Маю питання і буду вдячна за відповідь і за ваш досвід. Наскільки прискіпливо ви дот ... Детальніше
Новий 15 Розділ "Таємниці минулого"Вадим Булава
19.06.2024
Саме час дізнатися про те, що було раніше! Сталося вже дуже багато, але справа була лише в одному. З ... Детальніше
Статистичний підхід до марних сподіваньKotoryba
19.06.2024
(Написано для себе під впливом тимчасового нападу настрою "Чому ж мене ніхто не читає"; якщо вас нас ... Детальніше
Не роби ашибок: як правильно писать на суржику, шоби все було чьоткоАрсеній Троян
19.06.2024
Драстє! Сьодні в цьом блозі хотілось би побалакать на тему суржика. Сразу отмєчу, шо це тема така с ... Детальніше
Рецензія від: Тетяни БиковоїБосорка
19.06.2024
Рецензія від: Тетяни Бикової, докторки філологічних наук, професорки. «Босорка» як вдалий літературн ... Детальніше
На Аркуші вже:
11425читачів
135553коментарів
Щиро вдячні всім, хто підтримав нас переказами на рахунок!
А також всім, хто приєднався до нас на Патреоні!
Наші патрони
Всі кошти підуть на розробку та розвиток Аркуша! А підтримати нас можна тут: