У сні ми бачили своє життя

У сні ми бачили своє життя:

Як листя падало на вулиці кленовій,

Як дощ змивав весь бруд людей – водою,

Як ніжним поглядом тебе зустріла я.

Ти бачив очі у яких тонув.

Я бачила твої, мов твою душу.

Хоч ні життя, ні серце віддавать не мушу

Я віддала, щоб ти усе збагнув.

І ти знайшов, знайшов мене в собі.

Як я тебе, колись, давним давно .

Це було схоже, наче у кіно…

Ти посмішку свою подарував мені.

Я віддала тобі усю себе,

Ти ж пригорнув мене в своїх обіймах

І знову програш у сердечних війнах

І це уже, ніколи не мине.

Я бачила що разом ми були

Не десять і не двадцять років.

Разом зробили більше сотні кроків

Немов малими ми були дітьми.

Ти ніжним поглядом мене зустрів,

Коли осіннім вечором йшов дощ.

Ти бачив тоді сон про щось…

Про що? Ти сам вже зрозумів.