Розівчилась писати

Ти, мабуть, розівчилася писати,

Не заглядала вічність у блокнот.

Хотілося себе порятувати,

І записати текстів кількасот.

Хотілося кружляти в танці,

І пити жадібно своє життя.

Натомість з смутком ви тепер коханці,

А, може, взагалі уже рідня.

Ти звинувачуєш кохання у невдачах,

Сама ж пʼяниш ті вічні почуття.

Прохаєш тобі повернути удачу,

Зайти в твою душу й просить каяття.

Ну що ж, люба моя, нестерпно жадана,

І вільна в польоті, колишня кохана.

Вітаю, як справи? Все добре, облиш.

Частинку любові у серці залиш.

Погубиш ти все й перестанеш писати,

Забудеш, як можеш ти щиро кохати.

Тоді зрозумієш, а буде запізно,

Я знаю тебе вже давно і наскрізно.