совість
ти йдеш у кіно, не знаючи наперед, чи тобі сподобається
але інтуїція майже ніколи не підводить
початок сеансу зсувається на пів години – через повітряну тривогу, й ти додивляєшся фільм, який уже бачив
кінозали майже пусті – незважаючи на знижки. але тебе все рівно не мучає сумління, що саме зараз ти не волонтериш
тому що насправді ти волонтериш – ось уже багато років. ти допомагаєш людям, які цього потребують – й не береш за це гроші.
а, найголовніше, не допомагаєш тим, хто зовсім цього не потребує!
пригадую, як у 2014 році всі ламанулись допомагати армії. господи, а до цього ви чим займались?
отак думаєш, що треба плювати на власне сумління дуже довго – аби раптом воно прокинулось. невже й справді має початись війна – аби в тебе щось прокинулось?
і я думаю: коли ця війна скінчиться, невже ця совість знову засне?
2.04.2022
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!