А хочеш?

А хочеш, я приходитиму світлом —

Тим раннім, що торкається вікна.

На мить затримаюсь на підвіконні

І зникну, як прокинешся сама.

Я стану зеленим вогнем на шляху,

Коли ти зранку знов кудись спішиш.

Засвічусь вчасно, просто на ходу —

Ти усміхнешся й далі побіжиш.

Я стану шарфом, забутим давно,

Що знайдеш у шафі холодної днини.

Накинеш на плечі, поглянеш у вікно —

І стане тепліше тобі без причини.

Я стану сонячним зайчиком на стіні,

Що від дзеркала раптом майне.

Ти руку простягнеш — і саме тоді

За хмарою сонце сховає мене.

Я стану легким вітром у спеку,

Що раптом повіє назустріч тобі.

Торкнуся волосся зовсім легенько —

І далі загублюсь у теплому дні.

А хочеш, я просто лишуся у сні?

Бо тільки у ньому не треба прощатись.

Там можна побути довше, ніж мить —

І хоч ненадовго з тобою зостатись.