Вічний цикл
00010
Вічний цикл
Моя самотність — це
відвага,
Принада цілого
життя.
Від Бога, Диявола
до мага —
Оце і є, напевно,
я.
Світ об'єктивний —
майже ворог.
Навколо люди —
тінь пітьми.
Буденне щастя —
сірий морок.
Маленькі вогники —
це ми.
Зімкнуться раптом
паралелі,
Бо неможливого
немає.
Все, що сьогодні
вже на небі,
Назад на землю
повертає...
Ярослав Коваль
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯