Вічний цикл

00010
Публікація: 16.08.2026
Вірш
В процесі

Вічний цикл

​Моя самотність — це

відвага,

Принада цілого

життя.

Від Бога, Диявола

до мага —

Оце і є, напевно,

я.

​Світ об'єктивний —

майже ворог.

Навколо люди —

тінь пітьми.

Буденне щастя —

сірий морок.

Маленькі вогники —

це ми.

​Зімкнуться раптом

паралелі,

Бо неможливого

немає.

Все, що сьогодні

вже на небі,

Назад на землю

повертає...

​Ярослав Коваль

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі