Без назви
00015
Мені стає на серці світло
від розуміння одного:
що ти живеш у цьому світі
і десь ще є твоє тепло.
І хоч ця думка дає сили,
від себе правду не сховаю:
я так сумую, моя мила,
і досі так тебе кохаю.
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯