Присвячено видавництвам, котрі постраждали від ворожих атак

Під палітуркою, у пастці сторінок –

Герої, котрих так і не побачить світ.

Їх оточив палаючий вінок,

Надісланий ракетами з боліт.

Цинічна й ница суть країни-гною,

Тих, хто живе заради знищення, війни…

Хто проти слова йде до бою,

І палить книг цілі склади.

Це злочин проти мови, та не вперше…

Хіба їх можна якось полічить?

Забороняли, нищили й раніше,

Розстріляне відродження мовчить.

Вогонь стирає в попіл тиражі.

Між сторінок, що лиже полумʼя вороже –

Горять світи, чиїсь історії душі,

Та стерти слово той вогонь не зможе.

Осяде попелом те слово на вустах,

І оживе, й відродиться у книгах знову.

В нових виданнях, в інших сторінках,

Вогонь не здатен знищить нашу душу – мову.