Мов свічка в стакані
50016
Перони ковтали пекельну сирену,
Кресали колеса крізь крики розлук.
Вони везли в жилах замерзлі антени,
Що ловлять ракет свист і вибухів стук.
Пальто пахло димом, підвалом і страхом,
Кишені вологі від схованих сліз.
Світ став домовиною, вкритою дахом,
Яку за собою цей потяг повіз.
Десь дім догорає, мов свічка в стакані,
Залишились книги, коти і сади.
Ідуть в невідомість з торбиною шрамів.
Позаду лиш попіл. Стирає сліди…
28 серпня 2026 р.
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯