Епізод
57038
Нічний вокзал, валіза на пероні,
Старий ліхтар і чорний пес під ним,
Де сніг розстав - калюж темні долоні
І, в тьмянім світлі, від цигарки дим.
Стояв, курив, дивився в темне небо,
Мов без адреси відправляв листа.
Йому лиш ранку дочекатись треба,
А може він нікого не чекав.
Чорне пальто, підня́тий уверх комір.
Ховали очі криса капелюха.
Скільки реальність витримала зломів?
Бо схожий він на бога чи на духа.
В калюжу впав недопалок цигарки.
Руки в кишені і пішов він пріч.
З-під черевиків бризкали ремарки
Вологим снігом майже навсебіч.
Нічний перон. Покинута валіза.
Старий ліхтар і чорний пес під ним.
Світанок тихо горизонт розрізав.
Ніч почала змивати тихо грим.
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯