Декілька кроків

Я хотів би тебе зараз запитати,

Як смакують влітку сині Карпати,

Як чорниця, що падає прямо до рук,

Чи як тиша, в якій народжується звук.

Хотів би дізнатись про твої плани,

Що ти будуєш так невблаганно.

Зазирнути у твій щоденник «Майбутнє»,

Де навпроти мене позначка — «неприсутній».

Потеревенити трохи про те, про се,

Почитати твоє ненаписане есе

На тему... та, взагалі-то, на будь-яку тему.

Допомогти вирішити нагальну проблему,

Чи, принаймні, хоча б спробувати допомогти.

Поруч з тобою у траві високій лягти,

Дивитися на небо і кульбабу, що лізе в око,

Ділячись цукерками і улюбленими порами року.

Трохи пожартувати, багато посміятись...

Продовжити жити, мріяти і сподіватись,

Що колись це станеться, за тиждень чи тисячу років,

І ми поговоримо, зробивши лише декілька кроків.