Моє...

Моє щастя сховалося в тишу,

У забуті мої напівсни,

Щоб схотілось реальність залишить

Прямо в пащі цієї війни.

Не шукаю, й просити не стану

Я порад, співчуття, розумінь.

Я залишу війні на поталу

Повен кошик примарних надій.

Серед хаосу й ігрищ ''у право'',

Ціни де вже летять до небес,

Я залишу війні на поталу

Повний кошик дурниць і ''чудес''.

Небо дихає спокоєм й смертю...

Кожен ранок - як нове життя...

Є бажання ці спогади стерти

Без істерики й без каяття.

Тиша спокій приносить і втому,

Чи зловісну розмову ракет...

Моє щастя залишиться вдома

Як не склався б життєвий сюжет...