Доля.

Ніхто не знає, де та путь,

Яку нам доля прокладає.

Куди дороги заведуть —

Ніхто із нас того не знає.

Буває — стелиться легка,

І сонце світить над тобою.

Буває — доля ще гірка,

І шлях вкривається журбою.

То доля зводить двох сердець,

Дарує радість і кохання.

А часом ставить їм кінець,

Лишивши смуток і прощання.

Ми можем вибрати свій шлях,

Іти вперед чи зупинитись.

Та що чекає у роках —

Нам не дано вперед дивитись.

Ніхто не знає, що прийде,

Які нам випадуть дороги.

Куди нас доля поведе,

Де будуть радощі й тривоги.

Хай доля визначає шлях,

Та вибір все-таки за нами.

Не все написано в зірках —

Ми долю творимо руками.