Зустріч

Вам не дано зустрітися ніколи,

Блукати вам у вічності пітьми.

Самотніми й нещасними доволі,

Хоча й сто років разом прожили.

Бо буде щось одне єдине,

Що розділяє, панівне завжди.

Її пахуче і звабливе тіло,

Воно тут головне, але не ви.

Є ще одна важлива річ у чоловіка,

Саме вона підкорює світи.

Жіноче тіло просто шаленіє,

Потрапивши в полон його жаги.

Так і жили ви у темниці тіла,

Озброєні мільйонами замків.

Щоб душі ваші маялись в безодні,

Людських страждань і різних потрясінь.

Вам не дано зустрітися ніколи,

Хоча й сто років разом прожили…