Аркуш проти НеоЛіт

О, прекрасний паж свого патрона,

Аркуш — безумовна наша воля ,

тож варто обережніше Шекспіра турбувать,

бо буде яма й тиск, як в Гамлеті ото опять.

Бо як поета трагіка та в мить тут знов все скоригують,

та й забудуть про ваш вплив

Усе зрівняють до каменя і всіх основ,

Таке повтрювалось вічно, знов та й знов

та будем згадувать зі скреготом в зубах

той згадки спалах, наче щастя в 20 томах.

Я не помістиця ота безмежная любов —

нас кинуть в примітив, наприклад, в Неоліт,

на ту платформу сонну й мертву знову.