Відпустка, море та трохи пустощів

— Чорт, це ж Вілл. Будь ласка, скажи, що він не летить із нами одним рейсом.

— Заспокойся. Оно одразу за нашим виліт до Греції, а потім і Туреччини. Не може ж тобі так пощастити.

— Може, — весело посміхнувся Едвард, відволікаючи дівчат і ставлячи дві склянки на столик. — Що я пропустив?

Корі кивнула у бік компанії, яка тільки прийшла і почала розташовуватись на другому поверсі лаунж зони. Одягнені у все літнє, група з чотирьох хлопців та двох дівчат однозначно були налаштовані відпочити.

— Я маю когось там впізнати?

— Той, що найвищий, — це Вілл Нортон. Колишній Джини.

— Козел, який жахався з якоюсь лярвою зі своєї тренажерки та кинув мене, як тільки я йому за це пред’явила.

Ед знову повернув голову, вивчаючи зазначеного Вілла. Високий, підтягнутий, добре вдягнений. Джині такі й подобалися. Пам'ятається, попередній хлопець у неї був боксер, а цей...

— Він випадково не персональний тренер?

— Так. Звідки ти знаєш? — здивувалася Джина.

— Здається, я бачив його в спортзалі поряд з домом, — обговорюваний хлопець розвернувся спиною, демонструючи татуювання. — Точно він. Тут орел або пугач у нього, — Ед поплескав себе по плечу, де знаходилося татуювання у Вілла.

— Орел у нього.

— А має бути козел! — розлютилася Корі.

— Не хочу переривати вас, — вліз у розмову Кріс, останній із їхньої пляжної делегації. — Але якщо ви хотіли не привертати уваги, то місія провалена. Вони вже дивляться на нас.

І справді. Едвард відчув незручність, бачачи, що всі шестеро витріщалися на них. Він навіть усміхнувся і підняв руку, скуто помахавши.

— Ти що робиш? — Джина смикнула його руку вниз. — Тепер вони впевнені, що ми обговорюємо їх.

— Якщо тобі стане від цього легше, — Кріса, що перегортав повідомлення в телефоні, незнайома компанія цікавила найменше, — вони тепер теж нас обговорюють. А точніше – тебе.

— Казково! Я в туалет, — Джина підхопила маленький рюкзачок і пішла геть.

Подруга пішла з нею, залишивши хлопців самих на диванчиках.

— Я за кавою. Тобі ще щось взяти? — Ед оглянув стіл, думаючи, що прихопив би щось солодке.

— Візьми й мені. Американо із молоком.

Розуміючи, що тепер доведеться зробити дві ходки, Ед попрямував до барної стійки.

Краєм ока він відмітив, що незнайома компанія вже й забула про них. Розсівшись, вони щось обговорювали.

Це буде насправді велика вдача для Джини, якщо ці шестеро теж летять до Єгипту. Може просто приїхали раніше і літаками вони розминуться. Та навіть якщо і на одному летітимуть, зона посадки, безліч рядів сидінь, багажна стрічка — стільки місць, де є можливість перебувати якнайдалі й лишень обмінятися парою презирливих поглядів.

А якщо подумати про можливість потрапити в один готель, то та взагалі прагнула до нуля. Переб'ється Джина і швидко забуде про того колишнього, як тільки почнеться довгоочікувана частина відпустки: море, пляж та алкоголь на будь-який смак. Так, в Едварда теж були великі плани відтягнутися по повній.

— Гарна тут кава? — голос поряд розвіяв образ про посиденьки до глибокої ночі, повертаючи до реальності.

Оглянувши блондина, що встав поруч, Ед упізнав в ньому одного з компанії Вілла. Задерикувата посмішка відразу змусила забути, що це друг «жахливого колишнього Джини».

— Не знаю. Зараз спробуємо, — він знизав плечима, замовивши баристі два напої.

Від вивчення десертів його відвернув все той самий хлопець, що простяг долоню для рукостискання.

— Деймон, — представився він і Ед потис його руку, назвавши своє ім'я. — У Хургаду летите?

— Так, — і трохи підозріло уточнив: — А ви?

— І ми, — а здавалося, що посміхатися ширше вже не було куди.

— Який збіг, — мимоволі посміхнувся Ед. — Скажи ще, що тебе підіслали щось дізнатися про Джину.

Подруга обов'язково спитає чи не цікавився їй Вілл і про що Едвард з його другом розмовляв. Он дівчата вже повернулися і пильно спостерігають за їх спілкуванням. А може й просто залипли трохи. Деймон може саме для цього одягнув яскраво-червоні шорти, які вдало підкреслювали його наполегливу роботу у тренажерці. Безперечно з Віллом поділяли не лише любов до тюленячого відпочинку.

— Ні, але Вілл розповів, хто ця дівчина, що активно жестикулювала, і чому нам варто триматися від неї якомога далі. А готель у вас який?

— От чесно, не пам'ятаю, — Ед посунув свої дві чашки та заходився засипати цукор у капучино. — Там у назві щось на кшталт «резорт» чи «бич», а може й усе разом. Ми їх стільки переглянули, що я під кінець уже погодився, не дивлячись.

— Воно й зрозуміло. Там що не резорт, то обов'язково пляж у назву вставлять. Перша хоч лінія?

— Так. Зайти можна з берега, вирізаний риф, понтон на глибину для любителів попірнати. Вісім барів, п'ять ресторанів вибирай що хочеш.

— Тобто, план: поплавати та від’їстися?

— А в тебе не такий хіба? — Ед хмикнув, підхоплюючи обидві чашки. — Потрапимо ще в один готель та буде рознімати наших друзів за сніданком, обідом та вечерею.

— Ну, ти сам сказав: вісім барів, п'ять ресторанів. Можна й розминутися. А що стосується планів, — взявши пляшку води, що стояла збоку, Деймон відкрив її одним рухом, — все досить просто: я маю намір отримати всі доступні задоволення, — він пограв бровами й почав пити воду.

Ед спостерігав за кадиком, що ходить на виголеній шиї. Бачачи, як пляшка на очах спорожніла на третину, і сам відчув непереборну спрагу.

Напевно потрібно повернутися взяти і води, і лимонаду на додачу.

— Що ж, — довелося зробити паузу і проковтнути слину, що набігла, — тоді успіхів у здійсненні плану.

— Дякую. Сподіваюся ще побачимось.

— Ну, ще попереду час польоту. Десь та й перестрінемось.

На цьому Ед закінчив. Розвернувся і попрямував до столика своєї компанії. Джина вже свердлила його очима, очікуючи почути подробиці. Проте приблизно такий самий погляд відчувався і в спину.

Озирнувшись, Едвард побачив Деймона, що тільки підіймався по сходах, і звернув увагу на м'язи, що перекочувалися під яскравими шортами.

Джина була зовсім не рада дізнатися, що компанія Вілла прямує туди ж, куди і вони. Поки Ед брав каву, вона дізналася, що в її колишнього в компанії була та сама фіто-няшка, з якою він і зрадив. Вони активно з Корі перемивали цим двом кістки, а Кріс вніс першу слушну пропозицію — випити. Відпустка як-не-як.

Швидко переглянувши варіанти у своїй голові, Ед визнав, що щось міцніше точно не зіпсує його каву.