Віршований пес

Не дуже і важко було б зібга́ти

Ідею з митарства і помилок,

Віршований пес на лайно багатий

І знову напу́дить на килимок

Над купою з’явиться міріада

До гною охочої комашні,

Безслав’я кудлатого – це тріада

Свавілля, ненависті й метушні

Йому би пропасти в двори байдужі,

Багнисті обійми по самі плечі,

Гріхом розчинитись в брудній калюжі

Краплинами крові

і сечі.