Мене ніхто ніколи не вчив плавати
10011
Як виросту, я стану кораблем —
Напевно, що вантажним:
Падатиму носом в груди пляжам
І зніматиму контейнери проблем,
Як батько мій знімав робочу каску.
Як виросту, я вкриюсь бульбашками:
Може, розіллюся між пляшками,
Випаруюсь на підошві праски,
Чайною заваркою осяду
Та глушитиму солодкість шоколаду,
Випадково потрапляючи до рота.
Я плювком летів крізь море та калюжі,
Хвилювався, закипав, стояв у душі,
Брав до рук кінець оголеного дроту.
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯