Колись, коли закінчиться війна

Колись, коли закінчиться війна

І шрамам час дозволе затягнутись

У найскладнішу мить свого життя

Тебе чомусь потягне повернутись

Струсити з спогадів та з берців пил

Дістати зброю, що іржавіє роками

Очами пильно свердлити пітьму

І знову танцювати із вовками

Колись, коли всі голі королі

Предстануть до народу для посміху

Але ти не зазнаєш з того втіхи

Бо в крісла знов попхнуться рагулі

Роки, що перепали не обрав

То, ще нікому не вдавалось обирати

Каміння що колись не розкидав

Чомусь тобі доводиться збирати.