Осінь
32026
Тяжіють спілі грона бузини:
Фуршетний стіл синиць і горобців.
Горіхи клонять віти до землі
Під тягарем своїх смачних плодів.
І дозрівають соняхи в полях,
Твердіють поруч кукурудзи зерна.
У хмарах небо, світ навкруг в дощах.
Ночами паморозь ляга на землю.
Все наче так і наче до ладу...
Птахи лаштують за кордон валізи.
Душа ще хоче літа у саду,
Намилуватись хоче квітом пізнім.
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯