Танцює Осінь з Жовтнем пасадобль

Різкий удар підбора — креше брук,

Із Жовтнем Осінь пасадобль танцює!

Вона у колі цих залізних рук,

Нестримний дух вітрів та гроз гартує.

Рука в руці. Корида. Випад. Плащ.

Він — матадор, вона — його гординя.

Здіймає листя й кидає мов з пращ.

Життя і смерть, гріховність і святиня.

Стук! Обертання. Прогинає стан —

Шовк розлітається в багряні крила.

Цей танець — діючий, палкий вулкан,

Де рветься і народжується сила.

І осипається багряна шаль.

Падіння. Дотик. Злет. Чуттів потоки.

Танцює Осінь з Жовтнем пасадобль!

Завмерли… Подих… Випад… Знову кроки…

13 вересня 2026 р.