Осінній вальс із запахом цукату

Збирає день останню павутину,

Натягує туман на легкі п'яльця,

Вплітає нитку жовтого бурштину,

А Вересень іде тихо на пальцях.

Він обіймає Осінь несміливо,

Танцює вальс під капелюхом неба.

Багряне листя, що з гілок злетіло,

Кружляє поруч, ніби так і треба.

Каштани б'ють у дзвони бурштинові,

Струна дощу наспівує сонату.

І сипле жмені світла і любові

Осінній вальс із запахом цукату.

Вони кружляють у обіймах ночі,

Парять в ранковій каві поміж нами.

І Вересня вологі темні очі

Малюють щастя на вікні дощами.

14 вересня 2026 р.