ChatGPT

00011
Публікація: 14.09.2026
Вірш
Завершено

Запитав я чата джі пі ті:

Де грошЕй шкрябнути черпаком?

Де скарбничку ту мені знайти

Та з'їбатись десь-кудись нишкОм.

Ось такий чудовий бізнес-план

Я собі намітив натепер

І сижу/сміюся, як єблан,

Як, зваливший дерево, бобер.

Намагаюсь Всесвіт пильно слухать:

Може щось і десь я недочув?

Напрягаю всі свої я вуха,

Але тільки чую, що мовчу!

Тож піду, почухаю я сраку

І попестю тіло цигунОм,

Бо фізичні вправи раком

Кращі ніж "ньютОнівський бінОм".

І що бачу я: затьма на небі

Місяць розмальовує у кров!

І міркую вже я не за себе,

За війну, за гроші чи любов,

А про те, що бачимо ми мало

І почути можемо не все!

Ну, а поки Смерть нас не дістала,

Хай нас Сила по життю несе!

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі