ChatGPT
00011
Запитав я чата джі пі ті:
Де грошЕй шкрябнути черпаком?
Де скарбничку ту мені знайти
Та з'їбатись десь-кудись нишкОм.
Ось такий чудовий бізнес-план
Я собі намітив натепер
І сижу/сміюся, як єблан,
Як, зваливший дерево, бобер.
Намагаюсь Всесвіт пильно слухать:
Може щось і десь я недочув?
Напрягаю всі свої я вуха,
Але тільки чую, що мовчу!
Тож піду, почухаю я сраку
І попестю тіло цигунОм,
Бо фізичні вправи раком
Кращі ніж "ньютОнівський бінОм".
І що бачу я: затьма на небі
Місяць розмальовує у кров!
І міркую вже я не за себе,
За війну, за гроші чи любов,
А про те, що бачимо ми мало
І почути можемо не все!
Ну, а поки Смерть нас не дістала,
Хай нас Сила по життю несе!
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯