Листопад
10019
Злетіло листя, вже мабуть останнє,
Із віт дерев, занурених у сни.
Можливо в снах ще чують щебетання,
Яке їх наближає до весни.
Туман завис і мрякою спадає.
Вологу із повітря можна пить.
Вже вкотре осінь... та вона не знає -
Як важко виживати і не жить...
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯