Душа

Чиясь у росах плакала душа...

Чи то росинки так на ній ясніли?

Мо' то серпанку вранішній туман,

Й десь плаче протяг: жалібно й несміло?..

А може все ж таки чиясь душа

Тут заблукала, помежи полями?

Шукала стежку в Рай, та не знайшла...

І плаче гірко, росами на травах...