вітер змітає осені ластовиння
0007
вітер змітає осені ластовиння,
радіус впливу листя згребе в пилюку.
місяць без курсу падає в жаботиння,
сонце пізніше дасть йому з неба руку
кількість змінила вартість і оніміла.
нитки думок озвучують наболіле:
ті, в кого совість пташкою вверх злетіла,
чорним окреслять те, що одвічно біле
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯