люди питають долі у снів й зірок
0008
люди питають долі у снів й зірок,
на пелюстках ромашки ворожать в такт.
я ж підійшла в трояндовий вир казок
й сотні бутонів перший шепочуть акт
млосні зітхання марева на межі
легіт розгоне ввечері манівцем
ті, хто хапають відповіді чужі,
грають даремно з долею і вогнем
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯