Сон
день у день
копія від копії,
нестямних ідей
утопійний марш
– наче єгиптянам
від іудей
божественна кара
все єство
на слуху юшить:
«Даждь нам днесь
повсякденний опіум?»
– Я?!
– НАМ!
Чекайте,
порахую
скільки жить…
(один,
два, три
– і сто)
– Я,
той,
– ніби примара…
дріб’язок
– решта годин!
і відлік уже на хвилини!
(і я
десь там,
зовсім,
зовсім один)
і
я
стер би у фарш
весь
цей
паперовий непотріб!
і я самотужки
змолов би цей,
в непроглядній пітьмі податок
на сонячні смужки!
і я
– той, котри́й
вбогим завдатком завдячує
сірим будням,
– більше не вірю…
решта – дріб’язок!
відлік уже на секунди…
і я
кляну
цей фоновий шум.
Незримої ролі гнів,
для мене,
– набридла оскома!
і
я
(nóta bе́ne!)
ці копії днів
від копій
копій
вже зненавидів!
і
я скинув би
з найнижчої
скелі
інфернальних кіл
цей пекельний ридван!
(три, два…
– і відкрилися очі)
дум
думскролінг
(«кома»)
коматоз,
біль,
білизна стелі
– сузір’я заспаної ночі.
бог Я́гве
бог Амо́н-Ра́
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!