ЄДНАННЯ З ПРИРОДОЮ.

0007
Публікація: 18.09.2026
Вірш
Завершено

Після довгого тижня шуму і метушні,

Я не хочу ні барів ні танців.

Хочу я на природу, щоб спокій знайти,

Та відчуть атмосферу релаксу.

Я до лісу піду там знайду озерце,

Між дерев, як люстерко в оправі.

В нім купаються хмари і коси верби

І дуби там стоять величаві.

Я водою омиюсь з того джерела,

Прохолода додасть мені сили.

І багаття на березі я розпалю,

Вогонь випалить все негативне.

Сяду біля багаття з думками зберусь

Відпочину від шуму міського.

Звук природи, це ліки любої душі,

Що лікують від нервів і втоми.

Я послухаю вітер,що хвилі жене,

Що хлюпочуть об берег високий.

Як багаття тріщить і пускає димок,

Дійство це заворожує подих.

І не треба мені спа салон і масаж,

Алкоголь і другі речовини.

Треба вміти здоров'я з природи черпать,

Сила схована в кожній стихії.

Верещако Сергій.

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі