тривога розсипається тонами
1007
тривога розсипається тонами
на мене місяць дивиться анфас
в ранковий час відбої йдуть містами
нас досвід швидше змінює за час
в полоні сни тримають довгі ночі,
але й без того думка не дріма:
душа пірнає в світ у часу товщі
і з нього гола йде кудись сама
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯