Потім

Приїжджай до мене у гості,

Згадаємо, що таке жити,

На море будем ходити,

Я у шортах, а ти в білій кофті.

Можемо в гори полізти,

Підкорити якусь вершину,

А потім спуститись в долину,

Випити кави у місті.

Чи просто гуляти у парку,

Білок з руки годувати,

Радіти і сумувати,

Що надворі ще досить жарко.

Кохатися під тривогу,

Тривожитись в повній тиші,

Що скоро мене ти залишиш,

І що комар, кусає у ногу.

Тож краще, не приїжджай.

Море безмежно холодне,

У горах мавки голодні,

А в мене закінчився чай.

Може, колись, потім,

Коли сніг чорну землю вкриє,

Втомившись від безнадії,

Ти купиш квиток на потяг.