Живи!

0008
Публікація: 22.09.2026
Вірш
Завершено

***

Буває так, що хтось тебе розверне

одним єдиним вигуком: «Живи!».

Відчує пульс розжареного нерву,

немов твої почує молитви.

І ось я йду, печаль крихкого льоду

не проникає в серце вже моє.

Яку багатовимірну свободу

підтримка вчасна друзів надає!

Буває так: хтось каже як до себе,

а ти свої спіймаєш помилки.

Метеликами зойкнутого неба в моїх

руках їх тільця нетривкі.

«Який рівчак замулений спіткався!» —

зітхнеш і засукаєш рукави.

О, як людині так до скону треба,

щоб з вірою хтось вигукнув: «Живи!»

Леся Шаповал

2017

Родині Ірини та Ігоря Спичаків з величезною

подякою за предметну душевну

розмову та підтримку

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі