Все ще живий
Як кулі, пролітаючи повз цілі,
Мелькають роки біля скроні.
Зміняють кадри кожного дня,
А ціль все дивно далека.
Та ось ще мить знову майнула,
І зникла в незвіданій далині.
Вона в минулому дні минула,
І не повернеться, як не проси.
Ти бережи миттєвості,
Вони є атоми життя.
Вони причетні до народження
Чи або слави, або забуття.
І не жалкуючи порожню мить,
На роздуми ти витратиш життя,
Та зрозумієш в результаті,
У чому справжня суть буття.
Це благодать, якої не знаю,
Якої вірніше не знайдеш:
Коли довкола все вмирає
Знати про те, що ти живеш.
І кожен подих — мов дарунок,
Що серце гріє у пітьмі.
Це долі щирий поцілунок,
Не загуби його в імлі.
Хай кожен крок буде не марний,
Хай серце вчить тебе йти.
Хай кожен вечір буде гарний,
Хай зло зникає у житті.
Як кулі, пролітаючи повз цілі,
Мелькають роки біля скроні.
Зміняють кадри кожного дня,
А ціль все дивно далека.
Ти бережи миттєвості,
Вони є атоми життя.
Вони причетні до народження
Чи або слави, або забуття...
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.