Болить душа за Україну.

Болить душа за Україну,

Де щастя тоне у війні,

Де ворог нівечить людину,

І знов і знов ми у вогні.

Почавши шлях з кривавого хрещення,

Крізь попіл від монгольської орди,

Під шляхтою козацьке покоління

Ковало волю крізь віки біди.

Руйнували Січ, палили хати,

Кріпацька доля гнула до землі,

Але співала над колискою мати

Про волю, що ховається в імлі.

Стирали мову, катували в тюрмах,

Голодомором забирали хліб,

Але народ під звуки сурм військових

Лишав у пам'яті глибокий слід.

Сибірські тюрми, розстріляне слово,

Нас намагались вирвати з корінням,

Та підіймалась нація раптово

І розцвітала новим поколінням.

І знов сьогодні б'ється Україна,

Болить душа за кожен клаптик тла,

Та з попелу підніметься руїна,

Щоб доля знову розцвіла.