Володар ночі
0007
У космосі палала зірка, яка попала в серце мені мітко. Розтанув сніг, солнце зійшло, а ти дивився знов і знов..чому саме я володарка серця? Бо лише зі мною воно швидкіше б'ється.Даруєш квіти кожен день, нагадують завжди тебе. Разом лежали під сузір'ями, дивлячись на місяць один..ти тихенько прошепотів "станеш моєю назавжди?". Тоді стало зрозуміло, у любові сірі очі, туман та ти, володар нашої ночі.
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯