Ти ніколи не забудеш "нас"?
0008
- Ти ж ніколи не забудеш "нас"?
Запитав я в неї в перший раз.
- Ніколи не забуду тебе
Пролунав ніжний голос Марлé
- Ти не забудешь "нас" тепер?
Запитав, наче ревізор, все знов і знов
- "Нас" не стане лиш тоді,коли в нічному небі, пропадуть зорі навіки
Пройшов місяць. Охопила темрява ночі, її морезнавчі очі..хотів би глянути на них охоче. Сьогодні зірок немає, вони світилися в останній раз... Навіщо ставив те питання? Навіщо хотів залишити "нас"?
Кохав тебе,а ти любила ось і "нас" розгубила
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯