Темний лис

Минули часи, на королівському троні

Сиділа принцеса блакитної крові.

Зелені очі, наче ліс,

В них подивитися бажав темний лис.

Звали так одного юнака,

Навіть казка є така...

​Сіре небо охопило країну.

Бігла на королівство армія «Гіко»,

Лицарі та воїни - прагнули взяти корону,

Але не знали вони королівську крону.

Кров. Біль. Крики. Смерті.

На вході до замку стояла леді.

​Пальцем вказала вона на воїна.

«Апорт!» - крикнула жінка,

Й лисиці хутко за ними побігли.

Армії «Гіко» більше не було,

Все, що залишилось - червоне полотно.

Дивовижно, але вона змогла, бо сина народила.

Прозвали його «темний лис», тепер служить принцесі країни сліз.