Заєць і лисеня

У лісі музика заграла — заспівав соловейко пісні. Лисеня танцював, піднімаючи вушка догори. Заєць сіренький скакав через камінці: стриб-скок, стриб-скок.

​Соловейко замовк - дружина кличе на обід!

​— Чому він літає, а ми ні? — запитав лисеня

​— Та яка ж різниця? Проте ми вміємо стрибати, а він може про це лише мріяти! — заєць відповів одразу, та не встиг доказати фразу, як зловив лисеня образу

​— Не хочу стрибати! Хочу навчитися літати!

​Ходив лисеня тиждень, а то й два! У солов'я два крила..а голос який..він так не вмів... не розрахувавши сил, до горбка добіг та в яму приг!

Покотився,озирнувся,від страху згорнувся.

​Листочки гуділи, вітер піднявся. Яма темненька, довгенька й широка.

​Заєць випадково помітив яму, почав кликати маму. Витягнувши, оглянувши на рани - обійняв

- Ще хочеш навчитися літати?