Набрати води можна завжди у склянку

Життя — це не потім, Життя — це сьогодні

сказати комусь, що давно не казав,

і сісти в забутий, запилений потяг,

який надто довго на тебе чекав.

Вдихнути повітря, що пахне дощами,

де вітер вичісує срібло з дротів,

і слухати, як під тугими громами

пульсує електрика втрачених слів.

Не ждати, як вкриються зморшками фарби

і стихне годинник в холоднім снігу, —

в кишені глибокій знайти і дістати

свою найдорожчу досвітню імлу.

Впустити ліхтар у глибоку калюжу,

де зорі застигли в чавунній смолі,

знайти серед них хоч одну небайдужу,

яка не розчиниться в терпкій сльозі.

Закинути смуток у кіптяву ранку,

де рейки ковтає сліпий циферблат.

Набрати води можна завжди у склянку,

а випитий час — не налиєш назад.

Життя — це не потім, а зараз, сьогодні…

01 жовтня 2026 р.