НАПОВНЕННЯ СИЛАМИ.

Сонце в небі ясно світить,

Зігріває всіх теплом.

А я йду собі до річки,

Змити втому перед сном,

Насолоджуюсь красою,

Скрізь мальований пейзаж,

Це природа потрудилась,

І змішала стільки фарб.

Вітер дує у обличчя,

Я у нього попрошу,

Здуй усе що причепилось,

Від очей і язику.

От уже прийшов до річки,

Що біжить між берегів,

Я пірну в цю прохолоду,

Що додасть здоров'я й сил.

Хай пливуть за течією,

Всі проблеми із життя,

Всі хвороби і невдачі,

В далечінь несе ріка.

Вийду з річки повний сили,

Вітер знов мене зустрів.

І щоб більше сил набратись,

Я багаття розпалив .

Хай воно тепло дарує,

Все лихе згорить в вогні,

І розпалить серце й душу,

Для любові ,без пітьми.

Вже і зорі показались,

І іти додому час,

Щиро дякую природа,

За прекрасний цей релакс.

Верещако Сергій.