Біженцям харків'янам

Перед ними відкриті всі двері,

Вони ж хочуть додому скоріш.

Що їм Дрезден, його галереї?

Лондон, Прага, Варшава, Париж?

Вони хочуть у Харків, додому.

І гортають щораз телеграм,

А там фото до болю знайомі,

І страшне закадроване там.

Вони моляться нишком і плачуть,

До них в тиші ночі сон не йде.

Вони мріють, що скоро побачать

Рідне місто, розбите й сумне.

"Дочекайся!" - луна стоголосо.

"Рідний Харків, вцілій, я молю!

І хай гола, голодна і боса

Долечу, добіжу, доповзу!

Перемога прийде, зло минеться.

Відбудуємо разом тебе..."

А дитина у сні посміхнеться.

А до неї вночі сон не йде...

26.05.2022