ЯКОГО

Дивлячися на тополю,

На корИ її текстури,

Надаючи думкам волю,

До наступного приходиш здуру:

Що усе оце творіння

Є гра кольорів безмежна,

І з одного лиш насіння

Листя виросте бентежне.

Що все це хитросплетіння

Візерунків загадкових

Зверху вниз, аж до коріння,

Є не зовсім випадковим.

Усе має якусь міру

Діють тут якісь закони:

Якщо маєш транспортіра,

Зрозумієш ці канони.

Все, що бачиш, розкладеш ти

До нуля та одиниці.

Всі залежності знайдеш ти,

Відсортуєш по полицям.

Зробиш тест, потішиш розум,

Може, навіть, щось відтвориш.

Ціле розбереш на дози,

Для закріплення повториш.

Шлях дослідженнь дух захопить

Та трапляється завіса!

Зможеш майже все второпать

Крім ото: Якого біса?

Що цим всесвітом керує

Та породжує ці форми?

Як Воно життя дарує

Та відхилення від норми?

Мислиш, що, якщо питати,

ПрИйдеш ти до розуміння?

Чим осяяння чекати -

Краще лущити насіння....