Ми створені одне для одного

А часто ж ми любили,

Але кохали лиш єдину,

Неповторную та милу,

Прекрасну чесну і щасливу;

Яка була, мов діамант.

Завжди було нас мало, хотіли більше ми.

Та часу все ж не вистачало –

Життя нас кликало, як мама.

Воно ж і не забороняло,

Але одне від одного поволі віддаляло.

І от розбіглись ми в той ранок,

А щастя так і не настало.