В мережі
0002
Покірні слуги статусу «в мережі»
Розчиняються вкотре в ілюзіях.
Потік постів стирає рубежі,
Думки губляться в хибних конклюзіях.
Подвійні кліки бʼють по екранах,
Перебудовуючи схем алгоритми.
Та ці руки в прозорих кайданах
Гострі розуми роблять фригідними.
Але факт: секундними сторіс
Акумулюються грубі достатки.
Публікації — активності поліс,
Що фабрикує любов у додатках.
Всі без виключення - на цій голці,
Що нас коле, та без неї вже прісно.
Ми — товар в інстаграм-упаковці,
В цих мережах бʼємось за місце.
Замість людини — фасад її профілю,
Замість свого інтелекту — штучний.
Прокаченність дають замість спокою,
Що наближає наш крах неминучий.
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯